Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполіскувати

Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛІСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛІСКУВАТИ"
Гарбузовий, -а, -е. Тыквенный. Гарбузовий огуд. Ном. стр. 296.
Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Ме́ртвий, -а, -е. 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126. 4) мертва кістка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Млин, -на́, м. Мельница водяная. На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. Левиц. І. 373. млин коре́чний, наплавний, підсубійний. Cм. эти слова. ручний млин. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ жорна (Cм. жорно). Названіе частей (сравни жорна): на нижнемъ єрмі корба для вращанія колеса съ пальками, которое вращается на валі; надъ колесомъ находятся два жернова: спідник и пове́рхник, въ срединѣ пове́рхника желѣзный веретінник, проходящій сквозь спідник, подъ которымъ есть желѣзное веретено; надъ жерновами верхнее єрмо, меньшее, называемое кошеве, въ которомъ вверху укрѣпленъ кіш для зерна, подъ нимъ кори́тце з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки (корби), цѣпляется пальками за спиці верете́на (родъ шестерни), которое, при помощи веретінника, вращаетъ верхній жерновъ (пове́рхник); спружина, имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ вухо з коритця и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ прогорницю (дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить мучнико́м въ кори́то; при помощи закрутки можно поднять или опустить кіш. Шух. І. 103, 104. Ум. млинок, млино́чок.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім. К. ХП. 15.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛІСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.