Тлумачення / значення слова "ЗАПЛАКАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

заплакати

Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАКАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.

повністю...

Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду. Грин. ІІІ. 656.

повністю...

Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.

повністю...

Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.

повністю...

Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. Котл. Ен. V. 52. А тут Михайлик лицарь був. ЗОЮР. І. 3. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого. Шевч. 234.

повністю...

Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.

повністю...

Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.

повністю...

Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).

повністю...

Пошивайло, -ла, м. Игра съ жгутомъ. Мил. 56.

повністю...

Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.

повністю...