Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заполовіти

Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЛОВІТИ"
Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п.
Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш ( Залюбовск.).
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Проявити, -ся. Cм. проявляти, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЛОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.