Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповідати

Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати. Кв. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІДАТИ"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть. Ном. № 9451.
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.