Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплата

Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАТА"
Відіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Вынуть дно у бочки.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.