Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітрити

Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИ"
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Вилягати, -гаю, -єш, сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Залінува́тися, -ну́́юся, -єшся, гл. Залѣниться.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Мни́шки, -шок, ж. мн. Вареныя лепешки изъ сыра съ мукой, сырникъ.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.
Пачоси, -сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.