Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплювиця

Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛЮВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛЮВИЦЯ"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Підправити Cм. підправляти.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛЮВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.