Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплітати

Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Кеп, кепа и кпа, м. 1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 6815. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати. О. 1863. II. 54. 2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Обкапати Cм. обкапувати.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.