Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Диня́тко, -ка, с. Маленькая дыня. Ум. Диня́точко.
Досто́ятися, -юся, -їшся, гл. Достояться. Достоялася з кумою, що вже й корова з череди прийшла.
Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь.
Зікра́тий, -а, -е. Бѣлоглазый. Зікратий кінь. І на зікратого сам сівши, на штурм їх не веде, а мчить.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Курдель(ля), м.?) Родъ болѣзни у скота, а также названіе червя, о которомъ народъ думаетъ, что онъ причиняетъ эту болѣзнь.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
