Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплітати

Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло. Рудч. Ск. І. 24.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Тусь-тусь! меж. Призывъ для свиней. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.