Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запліснявіти

Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІСНЯВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІСНЯВІТИ"
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Виплеснути Cм. випліскувати.
Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. Котл. Ен. VI. 62. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Чуб. V. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. Мет. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. Левиц. І. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ. Шух. I. 211.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Правиборець, -рця, м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІСНЯВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.