Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіделечко
сіделка
сіделко
сідельце
сідець
сідий
сіди-коса
сідлати
сідлатий
сідло
сідло 2
сідляр
сідуха
сідь
сійба
сійка
сійник
сік
сікавиця
сікавка
сіканка
сікарня
сікарь
сікатися
сікач
сікачка
сікнути
сікнутися
сіконути
сікти
сіктися
сікунка
сілкий
сіло
сіль
сількісь
сільний
сільниця
сільський
сільце
сім
сімак
сімдесят
сімдесяток
сіменатий
сіменець
сіменитися
сіменник
сімено
сіменуха
сіменястий
сімка
сімнадцятеро
сімнадцятий
сімнадцять
сімня
сімряга
сімсот
сімсотий
сімя
сім'я
сім'яний
сім'янин
сім'янистий I
сім'янистий II
сінечки
сінешний
сіни
сінний
сінній
сіно
сіновоз
сіножатка
сіножаття
сіножать
сінокіс
сінце
сінці
сінянки
сіп!
сіпака
сіпанина
сіпати
сіпатися
сіпачий
сіпнути
сіпом
сіпонути
сіпуга
сіра
сірай
сірак
сірати
сірий
сірики
сіриця
сіріти
сірка
сіркач
сірко
сіркувати
сірман
сірник
сірничка
сірнишниця
сірогривий
сірозем
сірома
сіроман
сіроманець
сіроманок
сіроманський
сіромаха
сіромашний
сіромашня
сіромашшя
сіроокий
сірохманець
сірочуватий
сіруватий
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві. Г. Барв. 367.
Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332. 3) Рыболовная плетенка. Угор. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. лісочка.
Надаре́мне нар. Напрасно, тщетно.
Смоляний, -а, -е. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку. Стор. МПр. 46.
Нас спонсорують: