Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіделечко
сіделка
сіделко
сідельце
сідець
сідий
сіди-коса
сідлати
сідлатий
сідло
сідло 2
сідляр
сідуха
сідь
сійба
сійка
сійник
сік
сікавиця
сікавка
сіканка
сікарня
сікарь
сікатися
сікач
сікачка
сікнути
сікнутися
сіконути
сікти
сіктися
сікунка
сілкий
сіло
сіль
сількісь
сільний
сільниця
сільський
сільце
сім
сімак
сімдесят
сімдесяток
сіменатий
сіменець
сіменитися
сіменник
сімено
сіменуха
сіменястий
сімка
сімнадцятеро
сімнадцятий
сімнадцять
сімня
сімряга
сімсот
сімсотий
сімя
сім'я
сім'яний
сім'янин
сім'янистий I
сім'янистий II
сінечки
сінешний
сіни
сінний
сінній
сіно
сіновоз
сіножатка
сіножаття
сіножать
сінокіс
сінце
сінці
сінянки
сіп!
сіпака
сіпанина
сіпати
сіпатися
сіпачий
сіпнути
сіпом
сіпонути
сіпуга
сіра
сірай
сірак
сірати
сірий
сірики
сіриця
сіріти
сірка
сіркач
сірко
сіркувати
сірман
сірник
сірничка
сірнишниця
сірогривий
сірозем
сірома
сіроман
сіроманець
сіроманок
сіроманський
сіромаха
сіромашний
сіромашня
сіромашшя
сіроокий
сірохманець
сірочуватий
сіруватий
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Витривал, -лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Екатер. у. (Залюб.). Испорченное — интервалъ?
Доскріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. доскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскоблить.
Затушкува́ти, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. натруюдити.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.
Причаклувати, -лую, -єш, гл. Приколдовать.
Свидина, -ни, ж. Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Нас спонсорують: