Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочивок
супочити
супроти
супротивець
супротивитися
супротивний
супротивник
супротивниця
супруга
супружник
супрутній
супряга
супрягач
супрягачка
супряжич
супряжник
супшен
суп'ятитися
сурганити
сурганитися
сурдут
суреля
суремка
суржик
суріпиця
сурма
сурмач
сурмити
сурмовий
суровий
суропиця
сусак
сусел
сусід
сусіда
сусідин
сусідитися
сусідка
сусідній
сусідонька
сусідство
сусідський
сусідчин
сусік
сусіль!
сусічниця
суслик
суспиця
суспіль
суспільний
суспільність
сустав
сустанція
сутана
сутемний
сутемрява
сутемрявий
сутеніти
сутий
сутихти
сутісок
сутки 1
сутки 2
сутковий
суто
сутозлотий
сутозолотий
суточки
сутугуватий
сутужний
сутужно
сутяжно
сухарець
сухарик
сухарина
сухарниця
сухарчик
сухарь
сухендувати
сухий
сухівря
сухітка
сухітник
сухішати
сухо
суховень
суховерх
суховерхий
суховершки
суховеря
суховила
суховій 2
суховітриця
суходіл
суходілля
суходревник
сухоземля
сухозлітка
сухозлотий
сухозлотиця
сухоліс
сухоліття
сухомельщина
сухопарний
сухоперка
сухоперки
сухоперний
сухоребрий
сухоребрик
сухоребриця
сухорлявець
сухорлявий
сухорлявість
сухорогий
сухорукий
сухостій
сухота
сухуватий
суціга
суцільний
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Дзба́нок, -нку, м. Банкъ. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Незміренне и незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Ном. № 13899. Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Драг. 217. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Грин. III. 516. Ум. шлюбонько, шлюбочок. Чуб. III. 77.
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. Cм. штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: