Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Так і беркицьнув його на землю.
Бунтовливий, -а, -е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. Бунтовливі піддані.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне».
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.