Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є.