Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сідельце

Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІДЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІДЕЛЬЦЕ"
А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище. Лохв. у.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. ЗОЮР. І. 14. Нехай одужає і буде жива. Єв. Мр. V. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити. Харьк. г.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІДЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.