Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіркувати

Сіркувати, -кую, -єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІРКУВАТИ"
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний. О. 1862. IX. 63.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина. Чуб. ІІІ. 472.
Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
П'ятий, -а, -е. Пятый.
Роздарковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать. Рк. Левиц.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний. КС. 1882. X. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.