Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірчаний
сірчастий
сіряк
сірячина
сісти
сітка
сітнити
сітняг
сіточка
сіть
сітянка
січ
січень
січка
січкарня
січний
січовий
січовик
сішка
сішненко
сіяльник
сіянець
сіянка
сіяти
сіяти 2
сіятися
сіяч
скаба
скабка
скавло
скаву!
скавуліти
скавучання
скавучати
скавчати
скажений
скаженина
скаженівка
скаженість
скаженіти
скаженкуватий
скаженюка
сказ
сказати
сказити
сказитися
сказівка
скакавиця
скакання
скакати
скакелюха
скакіць!
скакля
скакнути
скаконути
скакулець
скакун
скакуночок
скакунчик
скакуця
скакучий
скала
скаламутити
скаламутитися
скализуб
скалити
скалитися
скалічити
скалка
скалкуватий
скалля I
скалля II
скалник
скалоокий
скалочка
скалубина
скалубинник
скаль
скальний
скаля I
скаля II
скаляти
скаменити
скаменілий
скаменіти
скамна
скамниця
скамня
скам'я
скам'янити
скам'янілий
скам'яніти
скандзюбити
скандзюбитися
скантуватися
скапарати
скапаратися
скапарити
скапати
скаплунити
скапнути
скапостити
скаправіти
скапувати
скапутитися
скапцаніти
скаралуща
скарання
скараскатися
скарати
скарб
скарбець
скарбівниця
скарбівничий
скарбівня
скарбний
скарбник
скарбниця
скарбничий
скарбовий
Вакернипа, -пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Камен. у.
Конфедерація, -ції, ж. Конфедерація. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ. Шух. I. 81.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Котл. МЧ. Ні з ким об вірі християнській розговорити. АД. І. 213. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Мир. Пов. II. 84. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. МВ. (О. 1862. III. 69). Поговоріть, тіточко, розговоріть мене. МВ. ІІ. 41.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся. Ном. № 4402.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Нас спонсорують: