Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірчаний
сірчастий
сіряк
сірячина
сісти
сітка
сітнити
сітняг
сіточка
сіть
сітянка
січ
січень
січка
січкарня
січний
січовий
січовик
сішка
сішненко
сіяльник
сіянець
сіянка
сіяти
сіяти 2
сіятися
сіяч
скаба
скабка
скавло
скаву!
скавуліти
скавучання
скавучати
скавчати
скажений
скаженина
скаженівка
скаженість
скаженіти
скаженкуватий
скаженюка
сказ
сказати
сказити
сказитися
сказівка
скакавиця
скакання
скакати
скакелюха
скакіць!
скакля
скакнути
скаконути
скакулець
скакун
скакуночок
скакунчик
скакуця
скакучий
скала
скаламутити
скаламутитися
скализуб
скалити
скалитися
скалічити
скалка
скалкуватий
скалля I
скалля II
скалник
скалоокий
скалочка
скалубина
скалубинник
скаль
скальний
скаля I
скаля II
скаляти
скаменити
скаменілий
скаменіти
скамна
скамниця
скамня
скам'я
скам'янити
скам'янілий
скам'яніти
скандзюбити
скандзюбитися
скантуватися
скапарати
скапаратися
скапарити
скапати
скаплунити
скапнути
скапостити
скаправіти
скапувати
скапутитися
скапцаніти
скаралуща
скарання
скараскатися
скарати
скарб
скарбець
скарбівниця
скарбівничий
скарбівня
скарбний
скарбник
скарбниця
скарбничий
скарбовий
Волочінник, -ка, м. Понедѣльникъ Пасхи, когда ходятъ христосоваться и поздравлять съ праздникомъ. Чуб. ІІІ. 24.
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої. Єв. Л. ХХIII. 44.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. Могил. у. 3) Препятствіе, помѣха. Зміев. у. 4) Поводъ, предлогъ. Зміев. у. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. МВ. (О. 1862. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. Г. Барв. 378. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа. Новомоск. у.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Настигати, -га́ю, -єш, сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг. Гліб. 40. 2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Мкр. Н. 18. Настигає й весна. Г. Барв. 374. Темна нічка настигала. Мкр. Н. 35. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Кв. І. 84. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Мкр. Н. 31. Настигли в город Таганрог. Мкр. Г. 64. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Левиц. Пов. 236. Настигли ягоди. Рудч. Ск. І. 146.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Усиляти, -ляю, -єш, сов. в. усилити, -лю, -лиш, гл. Вдѣвать, вдѣть нитку въ иглу.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл.кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Ном. № 1947. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Ном. № 1960. Єї тато і єї чоловік за нею шукають. Гн. І. 155.
Нас спонсорують: