Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сірчаний
сірчастий
сіряк
сірячина
сісти
сітка
сітнити
сітняг
сіточка
сіть
сітянка
січ
січень
січка
січкарня
січний
січовий
січовик
сішка
сішненко
сіяльник
сіянець
сіянка
сіяти
сіяти 2
сіятися
сіяч
скаба
скабка
скавло
скаву!
скавуліти
скавучання
скавучати
скавчати
скажений
скаженина
скаженівка
скаженість
скаженіти
скаженкуватий
скаженюка
сказ
сказати
сказити
сказитися
сказівка
скакавиця
скакання
скакати
скакелюха
скакіць!
скакля
скакнути
скаконути
скакулець
скакун
скакуночок
скакунчик
скакуця
скакучий
скала
скаламутити
скаламутитися
скализуб
скалити
скалитися
скалічити
скалка
скалкуватий
скалля I
скалля II
скалник
скалоокий
скалочка
скалубина
скалубинник
скаль
скальний
скаля I
скаля II
скаляти
скаменити
скаменілий
скаменіти
скамна
скамниця
скамня
скам'я
скам'янити
скам'янілий
скам'яніти
скандзюбити
скандзюбитися
скантуватися
скапарати
скапаратися
скапарити
скапати
скаплунити
скапнути
скапостити
скаправіти
скапувати
скапутитися
скапцаніти
скаралуща
скарання
скараскатися
скарати
скарб
скарбець
скарбівниця
скарбівничий
скарбівня
скарбний
скарбник
скарбниця
скарбничий
скарбовий
Джерме́льце, -ця, с. Ум. отъ джермело.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Заги́джувати, -джую, -єш, сов. в. заги́дити, -джу, -диш, гл. Запакощивать, запакостить.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.
Піднімати, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. Св. Л. 126. 2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Єв. Мт. III. 9. Дай нам... народній дух з занепаду підняти. 3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. 4) Возвышать, возвысить. Cм. підіймати. 5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. K. Іов. 6)духа. Воодушевлять, воодушевить. Cм. підіймати. 7)на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. Cм. підіймати.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Нас спонсорують: