Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спільжити
спільний
спільник
спільність
спільно
спімнути
спімститися
спінка
спінь
спір
спірати
спіратися
спірити
спірка
спірний
спірниця
спірно
спіса
спіти
спіткання
спіткати
спіткнутися
спітніти
спітнявіти
спіх
спішвити
спішити
спішитися
спішний
спішно
спішок
сплав
сплавати
сплавачка
сплавляння
сплавляти
сплавний
сплавник
сплавня
сплавовий
сплакати
сплакнути
спласкати
сплачувати
сплескати
сплеснути
сплести
сплечитися
спливати
сплигувати
сплинути
сплисти
спліндрувати
сплітати
сплітатися
сплітачка
сплішити
сплодити
сплодитися
сплоха
спльовувати
сплюндрувати
сплюнути
сплюх
сплюха
сплюща
сплющати
сплющатися
сплющий
сплющити
сплямувати
сплямуватися
сплянтувати
сплячий
спобігати 2
споважати
сповенити
сповенитися
сповивальниця
сповивати
сповивач
сповити
сповиток
сповиття
сповитуха
сповідання
сповідати
сповідатися
сповіддя
сповідник
сповідниця
сповідь
сповіряти
сповісти
сповіщати
сповна
сповнити
сповняти
сповнятися
споводувати
сповчити
спогад
спогадати
споганити
споганювати
споганюватися
споглядати
спогонити
спограти
спогріти
спогудити
сподарь
сподаряка
сподень
сподибати
сподіваний
сподіванка
сподівання
сподівати
сподіватися
Блисканка, -ки, ж. Птица: Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. Ум. злючка.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279., Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі. К. Дз. 75.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки. Мет. 307.
Нас спонсорують: