Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Під вікнами розстелялася зелена трава.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. 2) Родъ дѣтск. игры.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете.
