Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Ґля́ґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Створаживать молоко. Гол. І. Вступл. 700.
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Макс. Як намальовані встають передо мною всі місця. Левиц. І. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Грин. II. 169. Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. Зміев. у. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу. Зміев. у.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Черк. у. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Підхоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Табла, -ли, ж. = табівка. Вх. Зн. 68.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597.. Ум. унучок.
Нас спонсорують: