Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Ном. № 5862. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Рудч. Ск. І. 202. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Н. п.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними. О. 1862. І. 74.
Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.
Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Команда, -ди, ж. 1) Команда. 2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. І. 264. 3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.
Сонько, -ка, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Нас спонсорують: