Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина.
Кислиця, -ці, ж.
1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье.
2) яблоня дичка.
3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. Ум. кисличка.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Проперти, -пру́, -пре́ш, гл. Протащить, пронести. Гін з двоє оцей мішок як пропер, так тепер і спини не розігну.
Скосом нар. Наискось.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.