Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Приглянути, -ну, -неш, гл. = приглядіти. Дитину приглядять, а мене хто тепер пригляне? Кв.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Спосібність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.
Становище, -ща, с. 1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289. 2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457. 3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано. Лубен. у.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Нас спонсорують: