Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стерник
стернина
стернити
стернитися
стерно
стернувати
стерньований
стерня
стернявки
стернянки
стернястий
стерпіти
стерти
стерчати
стеряти
стерятися
стиглий
стигнути
стид
стидати
стидатися
стидити
стидитися
стидкий
стидко
стидний
стидно
стидовище
стидов'я
стидувати
стик
стикати
стикатися
стилий
стинати
стинатися
стиранка
стирати
стиратися
стирити
стирник
стирок
стирта
стирчати
стискання
стискати
стискатися
стиски
стислий
стислість
стиснути
стих
стиха
стихати
стихомиритися
стичка
стишати
стишатися
стишіти
стишка
стіб
стібати
стів
стіг
стігло
стіглувати
стіжечок
стіжок
стійка
стійло
стійний
стійність
стійчик
стік
стікати
стікатися
стіки
стіл
стілець
стілечки
стіль
стільки
стількісь
стільник
стільниця
стільчик
стіна
стінити
стінка
стінковий
стіночка
стіпний
стіс
стісняти
стічно
стішатися
сто
стовб
стовба
стовбатий
стовбець
стовбичити
стовбоватий
стовбула
стовбун
стовбур
стовбурина
стовбуром
стовбуруватий
стовбурчати
стовквище
стовкмачити
стовковище
стовкти
стовктися
стовма
стовп
стовпатий
стовпаха
стовпець
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Глабчастий, -а, -е. О возѣ, саняхъ: ящикъ котораго обшитъ лубомъ. Н. Вол. у.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.
Обігнути Cм. обгинати.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Ростити, -щу́, -сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.
Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Нас спонсорують: