Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібно
способити
способитися
способний
спостерегати
спостигати
спостити
споститися
спостувати
спосудити
спосудитися
спосужати
спотання
спотворювати
спотикайло
спотикати I
спотикати II
спотикатися I
спотикатися II
спотикач
спотикачі
спотикнутися
спотинову
спотиньга
спотич
спотичка
спотіти
спотребно
спохватитися
спохвату
спохилий
спохмура
спохова
спохолом
спочатку
спочив
спочивання
спочивати
спочивище
спочивок
спочин
спочинок
спочити
спочнути
спочувати
спочуйливий
спочутний
спочуття
спощуватися
споювати
споюватися
справа 1
справа 2
справдешній
справджувати
справджуватися
справді
справдовуватися
справедливий
справедливо
справжній
справилля
справити
справичити
справка
справляти
справлятися
справний
справник
справників
справниця
справність
справно
справування
справувати
справуватися
спрага
спрагота
спражній
спразнити
спранцюватіти
спрацювати
спрацюватися
спредвіку
спрежа
спреждевіку
спречатися
спречка
спречний
спречність
спризба
сприкрюватися
сприса
сприскати
сприскатися
сприскувати
сприснути
спристрітити
спритискувати
спритний
спритність
спритно
спричинитися 1
спричинитися 2
спричинуватіти
спричинятися
сприщитися
сприятелитися
сприяти
спроба
спробиваний
спробувати
спроваджувати
спровожати
спроволока
спродавати
спродаватися
спродаж
спродати
спродувати
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27. 7)на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало. Макс.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Урихтовувати, -вую, -єш, сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.  
Цілком нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Нас спонсорують: