Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібно
способити
способитися
способний
спостерегати
спостигати
спостити
споститися
спостувати
спосудити
спосудитися
спосужати
спотання
спотворювати
спотикайло
спотикати I
спотикати II
спотикатися I
спотикатися II
спотикач
спотикачі
спотикнутися
спотинову
спотиньга
спотич
спотичка
спотіти
спотребно
спохватитися
спохвату
спохилий
спохмура
спохова
спохолом
спочатку
спочив
спочивання
спочивати
спочивище
спочивок
спочин
спочинок
спочити
спочнути
спочувати
спочуйливий
спочутний
спочуття
спощуватися
споювати
споюватися
справа 1
справа 2
справдешній
справджувати
справджуватися
справді
справдовуватися
справедливий
справедливо
справжній
справилля
справити
справичити
справка
справляти
справлятися
справний
справник
справників
справниця
справність
справно
справування
справувати
справуватися
спрага
спрагота
спражній
спразнити
спранцюватіти
спрацювати
спрацюватися
спредвіку
спрежа
спреждевіку
спречатися
спречка
спречний
спречність
спризба
сприкрюватися
сприса
сприскати
сприскатися
сприскувати
сприснути
спристрітити
спритискувати
спритний
спритність
спритно
спричинитися 1
спричинитися 2
спричинуватіти
спричинятися
сприщитися
сприятелитися
сприяти
спроба
спробиваний
спробувати
спроваджувати
спровожати
спроволока
спродавати
спродаватися
спродаж
спродати
спродувати
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124.
Капшук, -ка, м. 1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Подольск. г. ЗЮЗО. I. 123. Ум. капшучок. Не находив ти часом у себе... капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка... ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.
Лима́нський, -а, -е. = лиманний 1. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережки промиває, а лиманські коси засипає. Грин. III. 592.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Кобел. у. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію. Шевч. 2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Мкр. Н. 22. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Рудч. Ск. І. 141. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву. Левиц. І. 31. 3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Чуб. І. 34. Ой у Краснім на ставочку туман осідає. АД. І. 54. 4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. К. Кр. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. Рудч. Ск. І. 131. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль. Кобел. у.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Похоронка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю. Богодух. у.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.
Нас спонсорують: