Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

семеряга
семигривенний
семигривенник
семидільник
семидільниця
семилетний
семилітка
семиліток
семинарист
семинарія
семинарський
семиперсний
семипільний
семип'ядельний
семип'ядний
семиразка
семирогий
семиряга
семисотний
семишник
семірка
семряга
семя
семянин
семянистий
сенат
сенатор
сеньга
серака
сербин
сербинчук
сербський
сербувати
сербщина
сервета
серветяний
серга
сергій
сердак
сердачина
сердега
серденько
серденя
сердечина
сердечко
сердечне
сердечний
сердечник
сердзевий
сердити
сердитий
сердитися
сердито
сердіння
сердопишний
сердувати
сердушник
сердюк
сердючка
сердюччина
серебро
серед
середа
середземний
середина
серединка
середній
середньовіковий
середняк
середовий
середопістя
середохресний
середохрестя
середу
середульший
середущий
сережечка
сережка
серен
серенити
сержина
серік
серішній
серм'яга
серм'яжина
серм'яжник
серм'янина
серна
серниця
сернюк
серп
серпанковий
серпанок
серпен
серпень
серпик
серпівник
серпій
серпок
серпоріз
серпуха
серстінник
сертувати
сертук
сертучина
серце
серцевий
сесе
сестра
сестрики
сестрин
сестрина
сестритися
сестрицин
сестриця
сестрич
сестричка
сестрична
сестричний
сестрівниця
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. Шух. І. 253. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Грин. III. 305. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка. Г. Барв. 540.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Смурнути, -рну, -неш, гл. Дернуть. Як смурне того кота за хвіст. О. 1862. VI. 35.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. О. 1862. У. Кух. 29, 39. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець. О. 1862. V. Кух. 30.
Нас спонсорують: