Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

семеряга
семигривенний
семигривенник
семидільник
семидільниця
семилетний
семилітка
семиліток
семинарист
семинарія
семинарський
семиперсний
семипільний
семип'ядельний
семип'ядний
семиразка
семирогий
семиряга
семисотний
семишник
семірка
семряга
семя
семянин
семянистий
сенат
сенатор
сеньга
серака
сербин
сербинчук
сербський
сербувати
сербщина
сервета
серветяний
серга
сергій
сердак
сердачина
сердега
серденько
серденя
сердечина
сердечко
сердечне
сердечний
сердечник
сердзевий
сердити
сердитий
сердитися
сердито
сердіння
сердопишний
сердувати
сердушник
сердюк
сердючка
сердюччина
серебро
серед
середа
середземний
середина
серединка
середній
середньовіковий
середняк
середовий
середопістя
середохресний
середохрестя
середу
середульший
середущий
сережечка
сережка
серен
серенити
сержина
серік
серішній
серм'яга
серм'яжина
серм'яжник
серм'янина
серна
серниця
сернюк
серп
серпанковий
серпанок
серпен
серпень
серпик
серпівник
серпій
серпок
серпоріз
серпуха
серстінник
сертувати
сертук
сертучина
серце
серцевий
сесе
сестра
сестрики
сестрин
сестрина
сестритися
сестрицин
сестриця
сестрич
сестричка
сестрична
сестричний
сестрівниця
Видряпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. видряпатися, -паюся, -єшся, гл. Вскарабкиваться, вскарабкаться. Видряпавсь я на башту. Стор. І. 25.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Погіршати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. 2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає. Ном. № 9197.
Поросписувати, -сую, -єш, гл. То-же, что и росписати, но во множествѣ.
Проводи, -від, м. мн. 1) Ѳомина недѣля. О. 1861. XI. Св. 42. То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Кв. Після провід ми уп'ять поїдьмо до товару. Харьк. г. Після провід ми уп'ять поїдьмо туди. Харьк. г. 2)руса́льні, русальчини. Первый понедѣльникъ послѣ троицкихъ святокъ, когда, согласно повѣрью, провожаютъ пѣснями уходящихъ русалокъ. Грин. III. 116.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Розворювати, -рюю, -єш, сов. в. розворити, -рю, -риш, гл.во́за. Отдѣливъ въ возу передокъ отъ задка, снова ихъ соединить длиннымъ шестомъ и такимъ образомъ удлинить возъ — для перевозки напр. срубленныхъ деревьевъ, досокъ и пр.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Нас спонсорують: