Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Дій ті корови, що од батька нагнала.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный.
Рицарський, -а, -е. = лицарський.
Розносити 2, -шу́, -сиш, гл. 1) = рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. 2) безл. розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться.
Служба, -би, ж.
1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає.
2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе.
3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Ум. службонька, службочка.
Хорош, хороший, -а, -е. Хорошій, красивый. Хорош коровай, та порепався. Хороша година. Хороші сини у тебе. хоро́ша молода. Новобрачная, сохранившая до замужества дѣвственность.