Виняток, -тку, м. Исключеніе.
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала.
Роспуск, -ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли.
Студник, -ка, м. = студениця.
Ужиток, -ку, м.
1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. З мене нема громаді ніякого вжитку.
2) Потребленіе. На хазяйський вжиток.
3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда.
