Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Вічовий, -а, -е. Вѣчевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд.
Кременина, -ни, ж.
1) Кусокъ кремня. Котилася кременина.
2) Кремнистое мѣсто. Прилетів орел з чорної хмари, убив голубця на кременині.
Перстенець, -нця́, м.
1) Ум. отъ перстень.
2) Раст. Cuscuta epilium.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали.
Хибно нар. Ошибочно.
