Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Поростринькувати, -кую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?)
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза.
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
