Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві.
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл.
1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Ой годі, мати, сим очі вибивати.
2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває.
3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Де не взявся вітер—вибив те просо.
4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем.
5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють.
6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала.
7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Нагаєм вибив.
8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами.
9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку?
10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила.
11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Танцюють, кричать, у долоні вибивають.
12) вибивати тропака. Откалывать трепака.
13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива.
14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу).
Позасмучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Попереводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и перевестися, но во множествѣ. Песиголовців осталось мало: попереводились. Птиця... вже попереводилась.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.