Де́щиця, -ці, ж. Кой-что, нѣчто. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Постачати, -ча́ю, -єш, сов. в. постачити, -чу, -чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. Матері буду всього постачати, чого забажає.
Прилюбований, -а, -е. Отъ любви приключившійся? Встрѣчено въ заговорахъ: Стиски, стистища!... і погадані, і прилюбовані. Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... прилюбовані.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Чигінь, (ні, ж. ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берлини, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены.
