Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Ду́нути Cм. дути.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки.
Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати.
Обгорітися, -рю́ся, -ришся, гл. Разгорѣться, начать хорошо горѣть. Обгорітися дайте ґнотові.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.