Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Гуся́тник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; Вх. Зн. 12. 2) = Гусник. Св. Л. 27. 3) = Гусятниця. Кіев. 4) Раст.: a) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. І. 132; в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea. Конст. у.
Дряпі́жний, -а, -е. Хищный, разбойничій. Стор. МПр. 26.
Мо́дло, -ла, с. 1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. Криводушної прихильности ви модло. К. Дз. 57. 2) мн. мо́дла. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.  
Розважати, -жа́ю, -єш, сов. в. розважити, -жу, -жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. І. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73. Розважайте дівчиноньку, щоб не журилася. Н. п. 2) Обдумывать, обдумать, взвѣшивать, взвѣсить обстоятельства дѣла. Ой куме ж мій, куме, ти розважний розуме, розваж тії слова, що я твоя кума. Чуб. І. 41.
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. Мил. 171. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили. ЗОЮР. II. 287.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Нас спонсорують: