Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Зябрій Cм. зюбрій.
Кравальниця, -ці, ж. = крамниця 2. Вх. Зн. 29.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. Харьк. г. Борз. у. Нѣжин. у. Прилуц. у. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ребро многогранника, (Черк. у.) грань. Мик. 480. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Левиц. І. Мир. ХРВ. 175. 4) мн. Черты. Левиц. Пов. 68. Ум. пружок.
Хорома, ми, ж. Зданіе, домъ. Се та хорома, що кулі іллють і ворін б'ють. Ном. № 13306. Чаще во мн. ч.: хоро́ми. а) Хоромы, большой домъ. Не літають ворони у панські хороми. Ном. № 2550. б) Сѣни. Брацл. у. Шух. І. 89. Ум. хоро́мочка. Зробив з сосни хоромочку, хоромочку та з віконечком. Мет. 13.
Нас спонсорують: