Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.
Перепускати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2)через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. 4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять. Грин. II. 296. 5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр. Вас. 200.
Понивати, -ва́ю, -єш, сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Грин. III. 295. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. МВ. (О. 1862. І. 99). Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило. Чуб. V. 293. Болить, болить головонька і тіло понило. Мет. 41.
Себель, -ля, м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. себе́лик.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Нас спонсорують: