Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка. Радомыс. у.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Нас спонсорують: