Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Ум. галузка. Галузонька. Є у лісі галузонька.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу.
Подвоїтися, -двоюся, -їшся, гл.
1) Раздвоиться.
2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить.