Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба.
Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд.
Кишеня, -ні, ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. в кишені гуде. Пусто въ карманѣ, нѣтъ денегъ. Ум. кишенька. Бере люльку у кишеньку, йде до корчми пити.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець!
Риззя, -зя, с. Лохмотья. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. Старець.... труситься в дирявому риззі.
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.
Тіснота, -ти, ж.
1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1.