Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ).
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Тетерець, -рця, м. = тетервак.
Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє.
Хожувати, -жую, -єш, гл. Хаживать. Хожували пани в гори.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина.
