Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сікти

Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІКТИ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Беззаконство, -ва, с. Беззаконіе. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.