Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Вузол, -зла, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. вузлик, вузличок.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Кавунець, -нця́
Отягчати, -ча́ю, -єш, сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Сертук, -ка, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. І. 69.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: