Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезавий
слезити
сли
слива
сливе
сливина
сливити
сливитися
сливка
сливковий
сливник
сливняк
сливовий
сливовиця
сливонька
сливчити
слив'янка
слиж
слижан
слиз
слизень
слизенький
слизенько
слизик
слизити
слизнути
слизота
слизотіти
слизуватий
слизький
слизько
слимак
слимаковий
слимачий
слимачок
слимуж
слина
слинити
слинівка
слинка
слинути
слинько
слиня
слинявий
слих
слихати
сличок
слишка
слище
слівце
сліги
слід I
слід II
слідець
слідити
слідком
слідкувати
слідок
слідом
слідонько
слідство
слідствувати
слідувати
сліза
слізливий
слізний
слізно
слізонька
сліп
сліпак
сліпати
сліпачка
сліпень
сліпець
сліпи
сліпий
сліпити
сліпицею
сліпма
сліпнути
сліпоокий
сліпота
сліпувати
сліпундра
сліпцем
сліт
слічка
слобідка
слобідський
слобідчина
слобода 1
слобода 2
слободити
слободний
слободно
слобожанин
слобожанський
слобонити
слобоняти
слобонятися
словесний
словесність
словесно
словечко
словини
словник
слово
слововивод
словонько
словутиця
слонити
слонь
слонятися
слопець
слота
слуга
слугиня
слугувати
служанець
служанка
Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Болотина, -ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Повідець, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Нас спонсорують: