Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. пристрітище. Грин. II. 33.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся. Мнж. 42.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. І. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.
Нас спонсорують: