Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.
Комарь, -ря, м. 1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума. 2) Названіе тощаго вола. КС. 1898. VII. 46. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. Ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Кв. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Н. п. Ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище. Лукаш.
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Надхну́ти Cм. надихати.
Обрамовувати, -вую, -єш, сов. в. обрамува́ти, -му́ю, -єш, гл. = облямовувати, облямувати. Кептар обрамований. Шух. І. 122.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Чуб. V. 729. Ум. подвіренько, подвіронько. Грин. III. 138. подвір'ячко. Чуб. V. 245, 130. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко. О. 1862. IV. 33.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Нас спонсорують: