Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!... Черниг. у.
Опалюх, -ха, м. Обгорѣлое дерево въ лѣсу, обгорѣлый пень. Вх. Лем. 448.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Хуста, -ти, ж. 1) Платокъ. АД. І. 213. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Посл. Шовкова хуста. Чуб. 2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). Ном. № 11260. За лісом, за пралісом білії хуста висять. Ном.
Нас спонсорують: