Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Ґра́са, -си, ж. = Сапа. Острожск. у.
Клітка, -ки, ж. 1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ плахти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Гол. І. 221. Ум. трунвонька, трунвочка.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов. К. XII. 81.
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Котл. Ен. ІІІ. 23. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Нас спонсорують: