Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Бабусенька, бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Відси нар. = відсіль.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.
Заба́чення, -ня, с. Видъ. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «Битва чигиринская», напечатанной впервые въ Запор. Стар. Срезневскаго. І. 89. Три хоругви на забаченьє ляхам становили.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Перевертання, -ня, с. 1) Переворачиваніе. 2) Опрокидываніе. 3) Превращеніе. 4) Превращеніе (имен. чиселъ). К. Гр. 117.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. К. Псал. 124. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє. Г. Барв. 438.
Скотка, -ки, ж. Sorex, землеройка. Вх. Уг. 267.
Нас спонсорують: