Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Дрожа́чка, -ки, ж. Раст. Briza media.
Кисляк, -ка́, м.
1) Хлѣбъ кислый. Їж прісняки, заким будуть кисляки.
2) Простокваша.
Лапатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] лапну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Щупаться, касаться, коснуться, дотрогиваться, дотронуться.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.