Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

с
са! а са!
сабанити
сабаш
сабашівка
сабашувати
сабе
саблук
савити
савка
савтира
савул
сага
сагайдак
саганистий
сагмал
саґан
саґмал
сад
саджавка
саджати
саджений
садиба
садикати
садити
садитися
садібня
садівник
садівничий
садівничити
садіння
садковий
садно
саднути
садовий
садовина
садовити
садовитися
садовище
садовник
садовничка
садок
садонько
садочок
саєт
саєтовий
саж
сажа
сажавка
сажанка
сажати
сажень
сажер
сажка
сажний
сажниця
сажньовий
сажовий
сажотрус
сазан
сайгак
сайдак
сак
сака
сакалаш
саква
сакви
саківно
саклак
сакрамент
сакраментувати
саксаган
сакуля
сал
сала
салабай
саламаха
салата
салатник
салаш
салашина
салашитися
салашувати
салган
салдат
салдатва
салдатня
салдатченко
салдацький
салєник
салєтра
салимон
салій
салітра
салмаш
сало
салогуб
салом'як
салотовка
салтан
сальник
сальце
саляник
салянка
сам
сама
самарати
самарно
самбір
самбірка
самбіровий
саме
самець
самий
самий 2
самиця
самісінький
самісінько
саміський
самітний
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь. Вх. Пч. І. 7.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Рійно нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно. Kolb. І. 99.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Нас спонсорують: