Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Себель, -ля, м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Ум. себе́лик.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться.
2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость.