Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соболиця
соболь
собольовий
соболя
собор
соборець
соборище
соборувати
соборуватися
сова
совало
совати
соватися
совгалка
совганитися
совганка
совгатися
совгач
совгнути
совдати
совершити
совзати
совзениця
совиний
совинча
совиня
совище
совісний 2
совість
совітати
совітатися
совманитися
совманути
совонька
совп
совуля
совуня
соглядати
согравати
согрішати
содержувати
содома
содухи
соєдник
созвідати
сой
сойка
сойм
сокира
сокирка
сокиркуватий
сокирний
сокирник
сокирницький
сокирня
сокирочка
сокирянка
сокіл
сокір
сокірвиця
сокове
соковитий
соколеня
соколиний
соколинча
соколиха
соколиця
соколовий
соколонько
соколя
сокорина
сокорити
сокоруха
сокотати
сокотач
сокотити
сокотитися
сокотіти
сокотуха
сокрушина
соктіти
сокуплювати
сокупний
солити
солище
солімка
соловеєчко
соловей
соловейків
соловейко
соловиний
соловієчко
соловій 2
соловіти
солов'їний
солов'їха
соловйовий
солов'я
солов'ячий
солод
солодити
солодиця
солодич
солодій
солодісінький
солодіти
солодкий
солодкість
солодко
солодкомовий
солодкомовний
солодкомовство
солодкомолокий
солодкуватий
солодовник
солодок
солодощі
солодун
солодуха
солодшати
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села. Г. Барв. 352.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Снігоцвіт, -ту, м. Бѣлоснѣжный цвѣтокъ. І почали звати лілеєю снігоцвітом. Шевч.
Чертец, -тця, м. = ЧертіжВх. Зн. 80.
Нас спонсорують: