Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сільце

Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЛЬЦЕ"
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Поглянутися, -нуся, -нешся, гл. = поглянути. Поглянутися в кватирочку — старіш же близенько. Лукаш. 126. Поглянешся в кватирочку — повно ляхів в місті. Лукаш. 109.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій. Гн. І. 196.
Справність, -ности, ж. Исправность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.