Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Випити Cм. випивати.
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Нема чого дивувати, така була й її мати. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь.
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
