Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіножать

Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІНОЖАТЬ"
Бех! меж. 1) Бухъ! (о паденіи). 2) Бацъ! (о выстрѣлѣ). ЗОЮР. І. 284.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІНОЖАТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.