Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Перетика, -ки, ж.
1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ.
2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова).
3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Підгорля, -ля, с.
1) Подгрудокъ у рогатаго скота.
2) Нижняя горизонтальная часть ярма.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
