Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Метля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Болтаться. Довга одежа на їй метлялась, як на паліччах. Левиц. Пов. 313. Аж намітка метляється. Левиц. І.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
При предл. 1) При, возлѣ. Сидять... гуси при березі. Св. Л. 226. Три явори посадила сестра при долині. Шевч. 393. Була в мене небога, при мені вона і зросла. МВ. ІІ. 19. У нас при душі копійки нема. Г. Барв. 283. 2) Во время. При згоді були люде. Камен. у. 3) бути, жити при... Быть, жить въ... Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий, а як при волі, то й ледащо покажеться гарне. Грин. І. 113. Був чоловік середніх літ, при здоровлю. Г. Барв. 304. при ро́зумі бути. Быть въ своемъ умѣ, въ сознаніи. Біснуватий сидить при розумі. Єв. Мр. IV. 15.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо. Шейк.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Нас спонсорують: