Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман. Аф. 354.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались. Мет. 98. 2)з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Шевч. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався. Мет. 3)в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кв. Кохайтеся в правді! Сніп. У скупощах не кохайся! Ном. № 4675. 4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту? Харьк.
Крамнина, -ни, ж. = крамина. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Н. п. Навчала її рідная мати... в дорогу крамнину сповиваючи. Чуб. III. 388. У тих москалів усяка крамнина є. Черниг. г.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.
Нас спонсорують: