Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. І. 206.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Заста́вити, -ся. Cм. заставляти, -ся.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Нас спонсорують: