Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. ІІ. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. І. 350.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Левиц. Пов. 313. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. Федьк. І. 40. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Чуб. І. 23. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Федьк. І. 75. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки. Левиц. Пов. 20.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Перебачити, -чу, -чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Чулинда, -ди, ж. ? За добрим чоловіком і чулинда жінка. Ном. № 9106.
Нас спонсорують: