Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ).
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Перебіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перебра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Ми й перебрались до неї в хату. 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Як то ви перебралися (через море). 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну.
Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
