Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподітися I
сподітися II
сподіяти
сподіятися
сподоба
сподобання
сподобати
сподобатися
сподобити
сподобитися
сподобляти
сподобний
сподок
сподом
споживати
споживляти
споживок
спожити
спожиткувати
спожиток
спожиття
спозадавна
спозаколишній
спозивати
спозирати
споїти
спокаятися
спокволу
спокій
спокійний
спокійнісінький
спокійнісінько
спокійно
спокоїти
спокоїтися
спокой
споконвіку
спокуса
спокусити
спокусливий
спокусник
спокусниця
спокута
спокутувати
спокушати
спокушатися
сполитися
споліскувати
споліскуватися
сположити
сполокувати
сполом
сполонити
сполонитися
сполоскати
сполоти
сполох
сполоханий
сполохати
сполохатися
сполохнути
сполохнутися
сполошити
сполошитися
сполуватися
сполуденок
сполудні
сполучати
сполятися
спомагати
спомин
споминати
споминатися
споминка
споминок
споміж
спомогти
спомогтися
споможність
спом'янути
спона
спонаджувати
спонаджуватися
спонукувати
спопелити
спопеліти
спопувати
спорати
спорзний
спорзнитися
спорий
спориня
спорити
споритися
споритися 2
спориш
спорливий
спородити
спорожнити
спорожніти
спорожняти
спорожнятися
спороти
спорохнавіти
спорохнівка
спорошити
спорснути
спорськати
споруда
споруджувати
споружати
споружити
споружитися
споряджати
споряджатися
спорядити
спосеред
спосіб
спосібний
спосібність
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. у. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима. Г. Барв. 458.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Кв. І. 194. Там-той брехав, а ти підбріхуєш. Фр. Пр. 123.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. Харьк. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Св. Л. 215. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка. Харьк.
Нас спонсорують: