Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну!
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині.
Запа́с, -су, м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. З) Принадлежности для стрѣльбы изъ огнестрѣльнаго оружія. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета.
Охотник, -ка, м.
1) Доброволець, волонтеръ.
2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома.