Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Виплюнути Cм. випльовувати.
Догоди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки. Харьк. у.
Попишатися, -шаюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Не довго ж вона попишалася! так, годочок, або зо два. Г. Барв. 106.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Нас спонсорують: