Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Мед, -ду, м. 1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. Чуб. III. 9. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»! Н. п. 2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Мет. 8. Ум. меде́ць. Грин. III. 106. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок. Чуб. III. 416.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Розлизати, -зку, -жеш, гл. Разлизать, слизать. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.
Нас спонсорують: