Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сестрінець
сестріниця
сестрінич
сестрінка
сестрінок
сестрінча
сестронька
сеструня
сеч
сє!
сив
сивак
сивастий
сиваш
сивець
сивизна
сивий
сивина
сивиця
сивісінький
сивіти
сивковий
сивобородий
сивобородько
сивовиский
сивоволосий
сивоголовий
сивограк
сивоґрунт
сивозалізний
сивокрилий
сиворакша
сивострокатий
сивоусий
сивуватий
сивуля
сивуляк
сивуха
сигла
сидень
сидження
сидіти
сидітися
сидня
сидун
сидушка
сидьма
сидячий
сиж
сиження
сиз
сизенький
сизий
сизик
сизіти
сизокрил
сизоокий
сизоорленький
сизоперець
сизоперий
силуваний
силування
силувати
сильне
сильний
сильник
сильно
сильце
силющий
силянка
силяти
син
синаш
синевод
синеголов
синеня
синета
синетарь
синець
синик
синило
синити
синиха
синиця
синичка
синів 1
синів 2
синівство
синівський
синій
синіти
синітка
синко
синова
синовець
синовиця
синок
синь
синька
синьо
синьовода
синьоворонка
синьогрудка
синьогуб
синьокаптанник
синьота
синьоцвіт
синюк
синюха
синява
синявка
синявча
синяк
синятина
синятка
синятко
синячник
сипанець
сипаний
сипанка
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
Істнісінько
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Шух. І. 106, 189. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова. Волын. г.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Полягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Чуб. V. 399. Косарі косять, а трава полягає. Чуб. V. 518. 2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Котл. Полягайте, то оддишемо трохи. Рудч. Ск. І. 92. 3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають». Грин. III. 601.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Г. Барв. 208. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Н. п. Та на свого цюру споглядає. АД. І. 146. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів. К. ЦН. 309.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить. О. 1862. II. 62.
Нас спонсорують: