Баріння, -ня, с. Замедленіе, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити.
Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти.
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска!
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Ручниця, -ці, ж.
1) = рушниця.
2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник.
