Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Відерник, -ка, м.
1) Дѣлающій ведра.
2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла.
Заду́шник, -ка, м. = сердак.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. — на що. Льститься на что, жадничать.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Припав він до землі та й зросив її слізьми.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Оглухли, не чують.
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні.
