Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей.
Гліг, глогу, м. = глід.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями.
Запо́ла, -ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей.
Капарниця, -ці, ж.
1) Презрѣнная.
2) Медлительница.
4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива.
2) Говорливый. Весела собі, щебетлива.
