Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик.
Глухма́н, -на, м. = глушан.
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
