Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіменець

Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМЕНЕЦЬ"
Белей, -лея, м. 1) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 291. Cм. бедрак. 2) Пентюхъ; болванъ. Вх. Лем. 391.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Скотарь, -ря, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. скотарик.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ. Ном. № 5375.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІМЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.