Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовпитися
стовпище
стовпник
стовпований
стовповатий
стовповий
стовпок
стовпчастий
стовпчик
стогін
стогнання
стогнати
стогначі
стогній
стогнійка
стогноти
стогодній
стоголов
стоголовий
стоголовник
стоголосий
стогорина
стодола
стожалля
стожарисько
стожарня
стоженько
стожильник
стожити
стоїти
стоїтися
стоїще
стойний
стокмити
стокмитися
стоколос
стоком
стокрівця
стокрот
стокротне
стокротний
стокроть
столець
столешний
столешник
столик
столинє
столини
столиця
столичний
столичок
столівка
столітній
століття
столовий
столувати
стольний
стольниця
столя
столяр
столярка
столярня
столярство
столярський
столярувати
стомляти
стомлятися
стонадцять
стоніг
стоніжник
стоновник
стонога
стончати
стоокий
стопа
стопекельний
стопити
стопити 2
стопитися
стопленє
стопляти
стоптувати
стопцьований
стопцювати
сторгувати
сторгуватися
стордзом
стордзувати
сторжити
сторжитися
сторичний
сторіки
сторінка
сторічний
сторія
сторма
сторож
сторожа
сторожати
стороженька
сторожик
сторожити
сторожівство
сторожка
сторожкий
сторожко
сторожність
сторожовня
сторожок
сторожувати
сторона
сторонній
сторопитися
сторопіти
сторукий
сторцом
сторцювати
сторч
сторчак
сторчака
Доступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. доступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Снувавка, -ки, ж. = оснівниця. Части ея: побе́дрини (горизонтальныя стороны), колу́драбки (вертикальныя стороны), чопи́ (колышки). Шух. I. 151.
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Нас спонсорують: