Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє.
Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося.
Гореч, -чі, ж. Жара.
Із'є.. Cм. з'є.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі.
Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний.
Прийгра, -ри, ж. = пригра. Пасіка роїста на притру вийшла.
Розробити Cм. розроблювати.
Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала.