Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовпитися
стовпище
стовпник
стовпований
стовповатий
стовповий
стовпок
стовпчастий
стовпчик
стогін
стогнання
стогнати
стогначі
стогній
стогнійка
стогноти
стогодній
стоголов
стоголовий
стоголовник
стоголосий
стогорина
стодола
стожалля
стожарисько
стожарня
стоженько
стожильник
стожити
стоїти
стоїтися
стоїще
стойний
стокмити
стокмитися
стоколос
стоком
стокрівця
стокрот
стокротне
стокротний
стокроть
столець
столешний
столешник
столик
столинє
столини
столиця
столичний
столичок
столівка
столітній
століття
столовий
столувати
стольний
стольниця
столя
столяр
столярка
столярня
столярство
столярський
столярувати
стомляти
стомлятися
стонадцять
стоніг
стоніжник
стоновник
стонога
стончати
стоокий
стопа
стопекельний
стопити
стопити 2
стопитися
стопленє
стопляти
стоптувати
стопцьований
стопцювати
сторгувати
сторгуватися
стордзом
стордзувати
сторжити
сторжитися
сторичний
сторіки
сторінка
сторічний
сторія
сторма
сторож
сторожа
сторожати
стороженька
сторожик
сторожити
сторожівство
сторожка
сторожкий
сторожко
сторожність
сторожовня
сторожок
сторожувати
сторона
сторонній
сторопитися
сторопіти
сторукий
сторцом
сторцювати
сторч
сторчак
сторчака
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Заги́лювати, -люю, -єш, сов. в. загили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Ударять, ударить палкою (гілкою) мячъ, бросал его. 2) Ударять, ударить (человѣка), заѣхать. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічю засвітились. Ном. № 3982.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Н. п. Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Чуб. V. 46. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. Чуб. V. 23. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Мил. 185. Не цуройтесь, лебедики! Шевч. 87. Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге. Шевч. 577.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Нас спонсорують: