Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовпитися
стовпище
стовпник
стовпований
стовповатий
стовповий
стовпок
стовпчастий
стовпчик
стогін
стогнання
стогнати
стогначі
стогній
стогнійка
стогноти
стогодній
стоголов
стоголовий
стоголовник
стоголосий
стогорина
стодола
стожалля
стожарисько
стожарня
стоженько
стожильник
стожити
стоїти
стоїтися
стоїще
стойний
стокмити
стокмитися
стоколос
стоком
стокрівця
стокрот
стокротне
стокротний
стокроть
столець
столешний
столешник
столик
столинє
столини
столиця
столичний
столичок
столівка
столітній
століття
столовий
столувати
стольний
стольниця
столя
столяр
столярка
столярня
столярство
столярський
столярувати
стомляти
стомлятися
стонадцять
стоніг
стоніжник
стоновник
стонога
стончати
стоокий
стопа
стопекельний
стопити
стопити 2
стопитися
стопленє
стопляти
стоптувати
стопцьований
стопцювати
сторгувати
сторгуватися
стордзом
стордзувати
сторжити
сторжитися
сторичний
сторіки
сторінка
сторічний
сторія
сторма
сторож
сторожа
сторожати
стороженька
сторожик
сторожити
сторожівство
сторожка
сторожкий
сторожко
сторожність
сторожовня
сторожок
сторожувати
сторона
сторонній
сторопитися
сторопіти
сторукий
сторцом
сторцювати
сторч
сторчак
сторчака
Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
Кухвет, -та, м. Кисель изъ ягодъ бузины. Як доїли усю страву, то наостанці подали нам кухвет. Волч. у.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім. Харьк.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли. К. МБ. XI. 151. 2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить. Лебед. у.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Хвилинник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Нас спонсорують: