Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчати
сторчити
сторчки
сторчовий
сторчогляд
сторчувати
стос
стосуватися
стосунок
стота
стотве
сточити
сточки
сточник
сточувати
стояк
стояка
стоян
стоянка
стоянок
стояти
стоячий
стоячка
стоячки
страва
стравне
стравний
стравня
стравувати
стравуватися
страж
страждання
страждати
страждатися
страждування
страждувати
стражник
стражниця
страма
страмина
страмити
страмний
страмно
странній
страпатий
страпки
страптувати
страп'я
страсний
страсть
страта
стратенець
стратити
стратка
страфитися
страх 1
страх 2
страхати
страхатися
страхів'я
страхіття
страхіть
страхнутися
страховий
страховина
страховинний
страховиння
страховитий
страховище
страховіття
страхополох
страхопуд
страхопудливий
страхота
страчувати
страчуватися
страшен
страшенне
страшенний
страшенно
страшетний
страшетно
страшило
страшити
страшитися
страшкий
страшко
страшний
страшно
страшок
стрел
стрелити
стрелиця
стрель
стрелькуватий
стрельнути
стрельчик
стремено
стремін
стремінце
стреміти
стремя
стренадка
стренчити
стрепенути
стрепенутися
стрепет
стрепетатися
стрепехатися
стриб 1
стриб 2
стрибайчик
стрибати
стрибатися
стрибкий
стрибнути
стрибок
стрибонути
стрибун
стривати
Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.
Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2) мн. вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.
Єрети́чка, -ки, ж. = єретиця. Полт.
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Умиваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном.
Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Стор. II. 267. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Ном. № 14252. Заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594. Голодний, як цуцик. посл. ум. цуцичок.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Нас спонсорують: