Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчати
сторчити
сторчки
сторчовий
сторчогляд
сторчувати
стос
стосуватися
стосунок
стота
стотве
сточити
сточки
сточник
сточувати
стояк
стояка
стоян
стоянка
стоянок
стояти
стоячий
стоячка
стоячки
страва
стравне
стравний
стравня
стравувати
стравуватися
страж
страждання
страждати
страждатися
страждування
страждувати
стражник
стражниця
страма
страмина
страмити
страмний
страмно
странній
страпатий
страпки
страптувати
страп'я
страсний
страсть
страта
стратенець
стратити
стратка
страфитися
страх 1
страх 2
страхати
страхатися
страхів'я
страхіття
страхіть
страхнутися
страховий
страховина
страховинний
страховиння
страховитий
страховище
страховіття
страхополох
страхопуд
страхопудливий
страхота
страчувати
страчуватися
страшен
страшенне
страшенний
страшенно
страшетний
страшетно
страшило
страшити
страшитися
страшкий
страшко
страшний
страшно
страшок
стрел
стрелити
стрелиця
стрель
стрелькуватий
стрельнути
стрельчик
стремено
стремін
стремінце
стреміти
стремя
стренадка
стренчити
стрепенути
стрепенутися
стрепет
стрепетатися
стрепехатися
стриб 1
стриб 2
стрибайчик
стрибати
стрибатися
стрибкий
стрибнути
стрибок
стрибонути
стрибун
стривати
Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Мнж. 148. Сѣверо-восточный (Кубань). О. 1862. V. Кух. 37. Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. Шух. I. 154. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ). Шух. I. 95.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Усилувати Cм. усиловувати.
Нас спонсорують: