Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Випробовувати, -вую, -єш, сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. К. Псал. 24. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. О. 1862. VI. 37. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували. Г. Барв. 163.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Кавелок, -лка, м. = кавалок. Употреблено въ значеніи: комокъ, безформенный кусокъ. Хиба ж це пампушки? Це кавелки якісь. Екат. г.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся. Грин. II. 251.
Перекраюватися, -ююся, -єшся, сов. в. перекраятися, -раюся, -єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось. Грин. ІІІ. 336.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.
Нас спонсорують: