Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха. Ном. № 6405.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ. Ананьев. у.
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Попоратися, -раюся, -єшся, гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався. Мир. ХРВ. 85.
Приштрикнути Cм. приштрикувати.
Теперешній, теперішній, -я, -є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. Левиц. Пов. 24. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. КС. 1882. ХП. 499. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок. К. Іов. 25.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.
Нас спонсорують: