Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. . Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий.
2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.