Батюга, -ги, ж. = батура. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Був якийсь задумливий змалку. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. Національний гимн. Національний убір.
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch.