Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник
ставниця
ставня
ставовий
ставок
ставчатий
ставщина
стаганювати
стада
стадарка
стадарня
стадарь
стадечко
стаднарка
стадник
стаднина
стадницький
стадниця
стадня
стадо
стаєнка
стаєнний
стаєночка
стайка
стайниця
стайня
сталевий
сталець
сталити
сталитися
сталка
сталувати
сталь
сталька
стальовий
стальце
сталя
стан
станва
станенька
станиця
станівкий
станівний
станля
станов
станова
становець
становий
становити
становитися
становище
становлення
становляти
становник
станок
станути
станція
станцюватися
станя
ста-півтора
стар
старанкуватіти
старанний
старанно
старання
стараскатися
старатися
старезний
старенний
старець
старецький
старечий
стариган
стариґай
старизна
старий
старик
старина
старинка
старинний
стариця
старичий
старичок
старісінький
старість
старіти
старітися
старка
старкуватий
старливий
старник
старовина
старовинний
старовірство
старогрецький
стародавній
стародавність
староденний
стародуб
стародубка
старожил
старожитній
старозавітний
староміський
старопілля
старосвітній
старосвітщина
староста
староство
старостити
старостиха
старостів
старостонько
старостувати
старостянка
старостянський
старощі
старощіння
старувати
старуватий
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Защемі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заболѣть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Чуб. V. 981. Засмутилась його душа і защеміло серце. Стор. МПр. 39.
Кукла, -ли, ж. 1) = лялька. 2) Свернутое повісмо пеньки. Гол. Од. 35. 3) Искусственная соска для дѣтей. Мил. 30. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. О. 1861. X. 36. Ум. куколка.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка. О. 1861. І. 265.
Міркува́ння, -ня, с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Шатно нар. Нарядно, въ нарядной одеждѣ. Сомко на конях шатно і при оружжю. К. ЧР. 380. Также съ богатымъ приданымъ въ видѣ одежды. Одну дочку шатно оддали заміж, з повною скринею. Борз. у.
Нас спонсорують: