Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Остигло йому слухати жінчину гризню.
Дома́ха, -хи, ж. 1) Жилище, домъ, мѣстопребываніе (у рыбаковъ). 2) Первый уловъ, ближайшій къ стоянкѣ рыбаковъ.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл.
1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Йому облупи та ще і в рот положи. Бодай вас луп облупив.
2) Обобрать, ограбить.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.