Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю.
Кульчик, -ка, м. Сережка.
Ластитися, -щуся, -стишся, гл. Ласкаться, лащиться. І щебече й сміється, і вигадує, і регочеться, і до матері ластиться. Війся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня!
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
