Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.
Горба́стий, -а, -е. Холмистый. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря, т. е. многіе умираютъ. Ном. № 13933.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Нас спонсорують: