Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Балакати, -каю, -єш, гл. 1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. І. 18. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ. Зміев. у.
Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій. Рудч. Ск. II. 114.
Заве́зиско и заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Кубоша, -ші, ж. Верша. Браун. 18.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують. Рудч. Ск. І. 188.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.
Нас спонсорують: