Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Понакуповувати, -вую, -єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Фалатати, -таю, -єш, [p]одн. в.[/p] фалатнути, -ну, -неш, гл. Рвать, разорвать въ куски. Фр. (Желех.).
Шерстяний, -а, -е. Шерстяной.
Нас спонсорують: