Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Гадюра, -ри, ж. 1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. Що це ти, гадюро, робиш? Уман. у.
Ґаня́, -ні, ж. = Каня 2. Вх. Зн. 13.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5.  
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: