Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. ІІІ. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Погорілий, -а, -е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264. 2) погоріле = погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.
Покупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Душно, каже, сестро, на дворі, ходім покупаємось. Рудч. Ск. II. 52.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. МВ. (КС. 1.90.2. X. 142) Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Рудч. Ск. II. 98. Cм. сюдою.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16. Вродилось просо таке славне. Рудч. Ск. II. 136. Та вродиться та льониченько. Мет. 34. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. Посл. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. Ном. № 2787. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Рудч. Ск. II. 119. Він так і вродивсь перед моїми очима. МВ. (О. 1862. III. 61).
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Нас спонсорують: