Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. любасо́к. Желех.
Наполоска́тися, -лощу́ся, -щешся, гл. Вдоволь наполоскаться.
Просушити, -ся. Cм. просушувати, -ся.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Вх. Зн. 72. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави. Федьк.
Нас спонсорують: