Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Залига́ти Cм. залигувати.
Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Кв. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали. Драг. 111. 2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм. Котл. Ен.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Ном. № 2308. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду. Рудч. Ск. І. 126.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Нас спонсорують: