Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці. Левиц. Пов. 80.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Повх, -ха, м. = пільх. Вх. Пч. II. 5.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
Нас спонсорують: