Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи. Гол. II. 477.
Відпроважати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Напі́рити, -рю, -риш, гл. 1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. Харьк. у. 2) Отхлестать, нахлестать.
Папірок, -рка, м. = папірець. Вх. Лем. 446.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.
Поливка, -ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ном. № 1312. 2) Супъ. Вх. Уг. 261. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Мнж. 190. Ум. поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку. Гол. I. 209.  
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Нас спонсорують: