Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Вн... Cм. ун.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя. Богодух. у.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.  
Нас спонсорують: