Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіпуга

Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІПУГА"
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Підсмалити Cм. підсмалювати.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані. Рудч. Ск. II. 173.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІПУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.