Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Дощови́тий, -а, -е. = дощуватий. Цей місяць увесь дощовитий.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Прирощений, -а, -е. Приросшій.
Ретельний, -а, -е. Аккуратный, точный.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать.