Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сипання
сипати
сипатися
сипець
сипкий
сипляти
сипнути
сипонути
сипучка
сир
сирвасер
сирватка
сирено
сирець
сирий
сириця
сиричина
сиричуватий
сирівець
сирівочка
сирісінький
сирість
сиріти
сирітка
сирітство
сирітський
сирник
сирно
сирняк
сирняччя
сироватень
сироватка
сироватчаний
сировець
сировий
сировиця
сировоїдка
сиродій
сироїд
сироїдка
сироїжечка
сироїжка
сирота
сиротень
сиротина
сиротинський
сиротити
сиротіти
сиротовина
сиротувати
сиротюк
сиротя
сирохман
сирохманя
сируватий
сиряк
сирян
сиряник
сиряно
сиряччя
сисавка
сисак
сисати
сисун
сисунча
сисюрка
сита
ситарь
ситечко
ситий
ситити
ситиця
ситінка
ситний
ситник
ситність
ситняг
сито I
сито II
ситощі
ситце
ситчати
сить
ситячий
сич
сичавиця
сичавіти
сичання
сичати
сичик
сичівник
сияти
сі
сібір
сібірка
сібірний
сібірник
сів
сіва
сівак
сівалка
сівати
сівач
сівачка
сівба
сівбина
сівбиця
сівер
сіверко
сіверний
сівкий
сівок
сідавка
сідак
сідалка
сідало
сідання
сідати
сідатися
сідач
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Задури́ти Cм. задурювати.
Затокоті́ти, -чу́, -чеш, гл. О сердцѣ: забиться. Дуже затокотіло в його грудях серце, глянувши на рідне село. Стор. МПр. 51.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. Котл. Ен. VI. 34.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Поманливий, -а, -е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і Знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. ІІ. 134.
Попсування, -ня, с. Порча.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила. Шух. 1. 200.
Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Нас спонсорують: